Тепла країна

Пісня Ані Грабовської дуже зворушує. Її можна розуміти по-різному, але Аня писала про бездомних. Дуже люблю цю пісню, і рада, що змонтувала до неї відео – простеньке, але воно розказує велику історію.

Люди на фотографіях – наші друзі-бездомні. Перші фото – зі щотижневих роздач їжі, зроблені два роки тому. Майже всі бездомні з цих фотографій – уже померли.

Слава, бездомний

Славу ми знали дуже добре. Він жив на вулиці, де вийде. Був дуже добрий і дуже інтелігентний. Любив цитувати Пушкіна, а про Шевченка казав, що той запрограмував народ на страждання. Раніше був художником чи, може, мріяв бути художником. Часто жартував. Його вбили два роки тому.

На інших фото – зимовий молебень за людей, які загинули на вулиці. Цього року він пройшов у Деміївській церкві, було багато людей, багато бездомних приїхало з інших кінців міста. Сам момент, коли Церква наповнюється бідними, прекрасний.

І нарешті найбільш радісні та яскраві фото – це з пікніка з бездомними. Пікнік був минулого літа, і буде цієї суботи (19 травня). Всіх запрошую – за деталями звертайтеся;) На пікніку виявилося, що більшість бездомних ніколи в житті не пробували піцу, а морозиво не їли вже кілька років. Такі начебто дрібниці для когось – недосяжні.  Фотографуватися, спілкуватись, радіти, співати – ми робимо це щодня, бездомні – майже ніколи. Водночас ці прості речі роблять їх щасливими. Так просто.

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s