no more fan-zone

Футбол мені вже остогид.

Футбол всюди, і якось неадекватно. Футбол під вікнами ось зараз, майже опівночі. Я часто на Хрещатику, і не у фан-зоні – і от коли бачиш увесь цей напівп’яний натовп, що кричить і, здається, готовий будь-якої миті на будь-що, і коли ти не зливаєшся з цим натовпом – страшно.

Люди п’ють пиво, пиво, пиво, кричать і дують у свої скажені дудки. З ранку й до ночі. Може, це нормальна справа для одного-двох днів, але якщо це має тривати місяць, – це вже якась всенародна деградація.

Ця ейфорія, це щастя, цей патріотизм – вони ж порожні. Емоції, яких не буде уже у наступний день. Єднання, якого не буде вже через годину. Це так круто – любити свою країну, бути патріотом, але ж любов до країни – це не бухати цілий день на Хрещатику! Що вже казати про свист на стадіоні, коли команда програє…

Один симпатичний хлопець багато розказував мені про футбол, і тепер я, можна сказати, люблю цю гру. Але тепер ще категоричніше відмовлятимусь від запрошень цього ж симпатичного хлопця піти на якийсь матч на стадіон. Якщо футбол, то лише вдома, лише з друзями і без дудок.

 

 

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s