По-справжньому багаті

“Відповідальність – це стосується не лише чоловіка такого поважного, в костюмі і при краватці, відповідальність – вона в голові!” – Даніель розповідає дітям, маленьким – від шести до десяти років. Йому самому лише 17. Вчить дітей не викидати сміття на вулиці – в Мапуто, майже повністю покритому сміттям, це звучить несподівано. Але Даніель каже дітям, що разом вони можуть змінити своє місто і свою країну.

Донедавна Даніель приходив їсти у їдальну для дітей – ту, де ми зараз працюємо і про яку я трохи розказувала раніше. Тепер він з друзями допомагає готувати обіди для дітей, а в суботу, коли їдальня зачинена, вони роблять Школу Миру.

У Школу миру приходить десь 30-40 дітей. Даніель і його друзі протягом тижня готують для них заняття – кожен подає якісь ідеї, до того ж кожен у них за щось відповідає: хтось за театр, хтось – за спів. Заняття триває десь годину, потім вони ще трохи граються на вулиці. Наш герой Даніель – справжній оратор: він більше 40 хвилин розказував маленьким дітям про свободу, права, відповідальність – і вони увесь цей час його справді уважно слухали!

“У нас недавно були проблеми з ПАР, – розказує він їм, – але чи маємо ми починати війну? Ні! Ми маємо взяти папір і написати лист у ПАР! Президент ПАР сяде з одного боку столу, – і показує на 7-річного хлопчика, що він – президент ПАР, – президент Мозамбіку сяде з іншого боку, – хлопчик навпроти стає президентом і виглядає дуже навіть задоволено з цього приводу, – і наші два президенти будуть говорити! Діалог! Вони поговорять і домовляться, і не треба війни! – тут треба згадати, що останні 20 років у Мозамбіку – мир, але до цього тут 16 років йшла громадянська війна, яка спустошила всю країну. Дуже важливо передати маленьким дітям, наскільки прекрасним є мир.

“А коли двоє дітей на вулиці починають битись за іграшку, – і Даніель малює на дошці схему, – потім приходить третій і не каже, щоб перестали, а теж б’ється – це уже маленька війна!”

Що мене особливо зачепило – що Даніель з друзями дають свої гроші, щоб купити дітям зі Школи миру їжу на суботу. Розумієте, вони, ці підлітки, ще кілька років тому самі приходили сюди їсти – бо вдома їжі навряд було вдосталь.

Ці підлітки і їхня Школа миру вразили мене дуже-дуже. Вони так стараються для цих малюків, вони працюють для них з таким ентузіазмом і любов’ю! Те, що вони роблять, працює за принципом ланцюжка: вони вчать дітей не викидати сміття ну вулицю, діти вчать батьків, батьки передають далі… Ця невелика група підлітків змінює своє місто.

Може, колись вони були бідними, але зараз вони по-справжньому багаті – бо вони дбають про інших.

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

One Response to По-справжньому багаті

  1. mamache коментує:

    Який дивний і по-своєму прекрасний ланцюжок: діти вчать батьків, а не навпаки…
    чомусь не виходить підписатися на Ваш блог, щоби приходили сповіщення в пошту(( тому просто заглядаю час від часу.

    успіхів

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s