Радіти і плакати

Зараз читаю дві книги – “Отець Олександр Мень відповідає на запитання” і “Мама по скайпу”. Першу читаю залпом, другу – не більше 2-3 оповідань в день. Бо перша – радісна, а друга – про трудову міграцію, про життя з віртуальними батьками, які є лише в телефонній слухавці, про ці вічні “А коли ти приїдеш”? Надто особиста для мене ця книга.

2295

Хочу передрукувати вам шматочок першої, слова о. Меня. Думаю, він для всіх авторитет, це поза сумнівом. Простий і глибокий:

“Часто ми неправильно розуміємо заклик святого Павла: “Завжди радуйтеся!” Християнин не може радуватися попри все. Як би ми не тлумачили слова апостола, вони жодною мірою не заперечують страждання, бо “блаженні плачучі”. Блаженство плачучих має нас підтримувати, коли ми нещасливі і захистити нас від протекційних порад “потішати себе”. Бо ж апостол сказав не “потішайте плачучих”, а “плачте з тими, хто плаче”.

..Радіти вміє лише той, хто вміє плакати! Радість не можна зберегти, тікаючи від страждань. Той, хто постійно боїться нещасть, ніколи не буде щасливий”.

Думаю про ці слова зараз, у перший день Великого посту. Про тих, хто плаче. Радіти може лише той, хто плаче за інших. Як часто ми звикаємо до страждань інших. Часом реагуємо зі злістю, мовляв, скільки можна говорити про цих нещасних людей? Ну, помирають з голоду, від війни, від хвороб, а кому зараз легко? Думаю, це через такі думки ми так рідко буваємо по-справжньому радісними, бо “радіти вміє лише той, хто вміє плакати”, плакати з іншими.

598745_439933389415667_1351544951_n

У ці дні мене особливо зворушили фотографії Папи Франциска, який омивав і цілував ноги хворим на СНІД, жінкам… Це жест такої глибокої любові! Знаєте, мене дуже здивувало, що людей більше захоплює те, що Папа їздив громадським транспортом, аніж ця його турбота про найбідніших… Невже це тому, що зараз нам значно легше відмовитися від комфорту, аніж звернути свій погляд на тих, хто страждає?

І ще про Папу. Я така рада! Безмежно щаслива, що у нас з’явився такий Папа. Певно, я за все життя не заходили стільки разів на Католицький Оглядач, як у дні після конклаву – по кілька разів на день заглядаю, щоб почитати свіжі новини про нього:))) Мій хлопець вже навіть приревнував:))) Насправді ж, думаю, такий Папа – це велика надія для всіх нас, для віруючих і невіруючих, для католиків, православних і протестантів, для християн і не-християн. У вас же ж теж є відчуття, що настали великі зміни, правда?

559871_440040992738240_1863518712_n

Але також, знаєте, хочеться, щоб Папа став для нас не просто таким героєм, як ото рок-зірки, на яких дивишся, захоплюєшся, збираєш картинки – і все. Хочеться, щоб ми прислухалися до його роздумів і йшли тим шляхом, який він пропонує для Церкви – це шлях милосердя, любові до бідних, шлях молитви і діалогу. Папа Франциск – це шанс для нас усіх – шанс змінитися. Розумієте, Папі не вдастся змінити світ (чого всі ми хочемо, так?), доки ми будемо залишатися такими ж, як раніше.

293318_440070852735254_186455654_n

Advertisements
Опубліковано у записник | Теґи: , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s