5 причин піти на мітинг пам’яті Бабиного Яру

15 вересня буде хода пам’яті жертв Бабиного Яру. Ввечері, зі свічками, на Подолі – у центрі, серці міста – це район, де колись жили євреї, звідки йшли на розстріл.

1234690_446515115462695_743893482_n

Я так рідко ходжу на мітинги, що вирішила написати, чому піду на цей.

Коли кілька років тому друзі зі Спільноти запрошували мене на мітинг в Бабин Яр, я не зовсім розуміла, навіщо туди йти (хоча і йшла). Ну, була трагедія, думала я, погано все це, але що мені до того. Тим більше, зараз начебто такого статися не може. Тим більше, надворі дощ, а в Могилянці пари.
Сьогодні я трохи краще розумію, навіщо все це. Отже.

1. Я не вірю в суспільство, у якого є лише сьогодні, лише теперішнє – без минулого і майбутнього. І водночас не вірю, що можливе бачення майбутнього без пам’яті, розуміння минулого, без прив’язаності до своєї історії.

2. Євреї та роми, яких розстріляли у Бабиному Ярі, були киянами – і їхня трагедія – це трагедія киян. Часто люди розділяють – ось є історія Києва, а ось, окремо – історія євреїв Києва. Чи просто Голокост, наче він відбувся у якомусь іншому вимірі.

3. Масштаби Голокосту настільки великі, що часто звучать для нас як сухі цифри: ну, 6 мільйонів, ну, багато, да… І тут мені дуже пощастило, бо я зустрічала і слухала багатьох свідків Голокосту, читала історії, бачила речі і фотографії в’язнів Аушвіца… І так цифри перетворилися у імена, обличчя, історії, долі – людей. Тому, йдучи на мітинг, я думаю про них. Це мій жест пам’яті певних конкретних людей. Звичайно, і мільйонів тих, про кого я нічого не знаю – але без абстракції.

76694_242197029239858_535609008_n

4. Це мітинг, який говорить дуже чітко і про майбутнє. Бачите, дискримінація, зневага, насильство, поділ залишилися, вони є досі. Так, масштаби не зрівняти, але ж справа не в масштабах. Приклад – роми. Коли я писала про ромський табір в Києві, багато освічених, прогресивних людей з демократичними ідеалами висловлювали ідеї ну якщо не нацистські, то дуже близькі до них. Євреїв вбивали просто так, лише за те, що вони євреї. Сьогодні до різних людей ставляться за тією ж схемою: вони роми, отже, вони погані, просто тому, що вони роми. Чи бездомні, чи мігранти. І я не хочу, щоб так було у майбутньому. Не хочу. Я не знаю, хто у майбутньому буде президентом чи прем’єр-міністром – через 20, 40, 70 років. Але я знаю, що я хочу, щоб у цьому майбутньому не було насильства, поділу і дискримінації. Тому і йду на цей мітинг.

5. А ще у цей день в Могилянці немає пар і погода має бути хороша.
Приєднуйтесь 😉

Advertisements
Опубліковано у записник | Теґи: , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s